Важко зробити «правильне» рішення у виборі професії, коли тобі 16 і ще немає того усвідомлення, що то перші, але такі важливі кроки до твого майбутнього. Ми всі колись опинялися на тому перехресті, де вибір стає між «це модно», «зможеш багато заробляти» та десь там у глибині свідомості, за галасом навколишнього світу, ховається тихеньке «цього я насправді хочу».

«Щоб реалізувати свої мрії в реальний успіх треба працювати. Працювати багато, наполегливо, постійно – це шлях до вдосконалення…»
                                                                                    Джон Паттерсон

Життя постійно ставить нас перед вибором, а до прийняття важливих рішень спонукають саме сімейні традиції. Так сталось, що на перехресті життєвих доль моїх рідних поєднались дві професії – вчитель і бібліотекар. Даний фактор вплинув на мій професійний вибір, зокрема рішення стати бібліотекарем. Можливо це доля, а може – усвідомлений крок у продовженні династії… Адже ази бібліотечної професії я пізнала ще в дитинстві,  завдячуючи дідусеві, який довгий час працював бібліотекарем на Миколаївщині. Він навчив мене не тільки цінувати  книгу, а й любити живе спілкування з людьми, яке є основою нашої професії.

Юлія Дубова – філолог, бібліотекар і… (мотиваційні три крапки). Зазвичай, я так і відрекомендовуюся, коли того вимагають певні обставини. От і зараз займаю ту саму позицію. Хіба що з радістю та гордістю додам: здобула філологічну освіту в Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка. За настановою викладачів мала б вчителювати або ж активно займатися наукою в аспірантурі. Але внутрішній поклик мовив таке: «Якщо кортить спробувати себе в дечому іншому – то хапайся за цю думку і виправдай її».