• +38(097) 657-25-40

Підтримати секцію

Субота, 10 березня 2018 08:01

Бібліотека мене здивувала

Важко зробити «правильне» рішення у виборі професії, коли тобі 16 і ще немає того усвідомлення, що то перші, але такі важливі кроки до твого майбутнього. Ми всі колись опинялися на тому перехресті, де вибір стає між «це модно», «зможеш багато заробляти» та десь там у глибині свідомості, за галасом навколишнього світу, ховається тихеньке «цього я насправді хочу».

28537601 2051627904866719 2040673311 nМені пощастило. Моя сім’я відчинила переді мною усі двері вибору, підтримуючи будь-яке рішення та спонукаючи прислухатися перш за все до себе і обирати, що насправді подобається, бо з тим треба буде жити. Я абсолютно недоцільна у точних науках, і коли справа доходить до математики чи фізики, я хочу розридатися на місці та тікати. Замість того, я не можу уявити себе без спілкування, цікавих людей навколо, нових знань та постійного розвитку. Так я прийшла до думки, що бібліотека є ідеальним місцем, де я можу поєднати все це разом. Ох скільки ж стереотипів я почула про свій вибір від друзів та рідних і чітко собі вирішила їх усі розвіяти з часом. Саме тут я усвідомила, що це не мені було важко знайти себе, важче було оточуючим сприйняти таке несподіване рішення.

Після закінчення Донецького училища культури у 2013 році я мала можливість обрати будь-яку бібліотеку, і вибрала найбільшу – Донецьку обласну універсальну наукову бібліотеку ім. Н.К. Крупської. Блукаючи її поверхами та коридорами я міркувала над тим де я себе бачу. На той час, я шукала щось таке, чого я ще не вивчала, про що багато не знала і де могла б поринути у новий, ще незвіданий світ. Як завжди, я шукала новизни. Тоді я вперше побачила, що бібліотека – це простір, де кожен може знайти себе. Якщо ти активний, не можеш всидіти на місці, або навпаки сором’язливий і тобі хочеться тихенький куточок, де ти можеш спокійно генерувати блискучі ідеї – це все поєднує бібліотека.

Відділ науково-методичної роботи та соціологічних досліджень одразу сподобався своєю довгою назвою та тим, що я про нього мало, що розуміла. Я все ще яскраво пам’ятаю питання завідуючої: «Що тобі відомо про нашу роботу?» Я процитувала абзац із конспекту (яка ж то була нісенітниця), вона посміхнулася: «Наша. Беремо тебе». З цього почався мій перший робочий досвід. Мене оточили люди, які повірили в мене, побачили щось більше аніж 19-ти річну дитину, дали добрий старт заплющуючи очі на помилки та постійно мотивуючи: «Нам потрібна молодь».

2014 рік приніс багато змін. Вимушена покинути звичне життя, переїжджати з міста у місто, з країни в країну в круговороті подій я поринула з головою у нове хобі – вивчення англійської мови. Мені завжди подобалась ідея вміти читати книжки іншими мовами та говорити. Тоді, вперше у житті, мені здалося, що я зробила помилку у виборі професії. Я не бачила шляху, як я можу поєднати своє нове захоплення із здобутою освітою.

Але, як я вже казала, в бібліотеці кожен може знайти місце для себе. Я та мої інтереси змінилися, але й бібліотеки не залишаються колишніми. У 2016 році мені запропонували стати координатором інформаційно-ресурсного центру «Вікно в Америку». Працюючи у Донецьку я вже бачила такий центр. Це була ідеальна робота, але, на той час, тільки в моїх мріях. Не знаючи англійської я із захватом ходила поміж полиць і думала, як одного дня зможу це все прочитати. І ось, раптом, але так вчасно, з’явилася ідеальна нагода поєднати англійську мову і бібліотечну справу. За перший рік роботи я розкрила в собі нові грані, про які навіть не здогадувалась. До цього робота з грантами та проектами була для мене чимось невідомим, але згодом навчила бути по-справжньому відповідальною, приймати важливі рішення, від яких залежить, чи зробимо ми крок вперед до наших користувачів і станемо тим місцем, де хочеться залишатися годинами. Саме в бібліотеці я стала викладачем англійської мови.


28876730 2052864314743078 689993106 o

Кожну суботу (мій улюблений робочий день) у центрі проходять від 3 до 5 англомовних клубів, які збирають разом понад 100 людей різних за віком, але із спільною жагою до розвитку. В кінці ми усі прощаємося оплесками один одному, і я відчуваю себе частинкою чогось особливого. Я працюю у місці, де можна позайматися йогою, переглянути прем’єру фільму та поспілкуватися з режисером, зустріти пілота винищувача, інженера ракето-будівника, американського політолога та африканського професора. Я вже казала, що бібліотека мене здивувала?

28829866 2051628181533358 1115675307 nУ 2018 році мені випала нагода прийняти участь у V Зимовій школі молодого бібліотекаря, що стало новим поштовхом та натхненням. У своєму житті я з гордістю кажу, що я бібліотекар за фахом та за покликом. Тому було приємно зустріти неординарних, талановитих молодих людей, які, так само як і я, опинившись на перехресті, прислухались до свого «цього я насправді хочу».

Андрєєва Дарина Анатоліївна

Координатор інформаційно-ресурсного центру «Вікно в Америку»

Центральна публічна бібліотека м. Слов’янська ім. М. Петренка

Переглянуто 308
Підтримати секцію Підтримати!
«Подати ідею/задати запитання» Подати!