Коли я все правильно роблю

Отож, я схопилася і пішла працювати спочатку до прес-центру alma mater, бо забракло дещиці впевненості в рішенні, чи варто пов’язувати себе із журналістикою. Упевнилася, що варто, і почала вивчати, так би мовити, основи. Улітку 2016 року моє життя почало аж занадто швидко змінюватися – я неочікувано для себе самої йду працювати до бібліотеки. Принагідно акцентувати на тому, що до початку роботи в бібліотеці я здавалася собі дещо субтильною натурою, якій головне знайти більш-менш комфортний акваріум, умоститися в ньому та споглядати за далекими водами з думкою «Може, колись і туди доберуся». Інакше кажучи, зняла я з себе «льолю» та пішла у вільне плавання після того, як влаштувалася на роботу до Луганської обласної бібліотеки імені М. Горького. На той час Goodlibrary (така брендова назва бібліотеки), м’яко кажучи, переживала не найкращі часи: працівники доклали силу-силенну зусиль, щоб відродитися з 12 м². Знаєте, у чому приємність? Я стала частиною тієї команди, яка почала змінювати кардинально бібліотеку та місто, котре стало новим домом для Goodlibrary.

Узяли мене до бібліотеки в якості редакторки. Тим паче, що освіта тому сприяла. І я опинилася в перманентному стані свободи дій та самовираження. У бібліотеці за рік роботи я проявила себе як тренер, ведуча, співачка, журналіст, редактор, і навіть колумніст. Себто саме бібліотека стала тим місцем, яке сконцентрувала в собі весь той потенціал, який мені важко було проявити деінде. Найбільшим особистим досягненням вважаю свідоме занурення у громадське життя та порозуміння з проектною діяльністю. Отож, сьогодні ми тішимося своїми результатами: пропагуємо неформальну освіту в Старобільську, проводячи тренінги за різними напрямками для всіх представників громади; об’єднуємо книголюбів та поширюємо ідею читання у межах проекту «Буккросинг: BookBoom»; збираємо талановитих містян та жителів інших регіонів на літературно-музичних квартирниках, тихих вечірках у навушниках; примножуємо кількість прихильників наших нетипових розважально-пізнавальних вечорів 18+. Я працюю з командою неформалів, що цілком віддається авторському чуттю, і, як результат, створює свій самобутній продукт, можливо, часом дещо шокуючий, провокативний, але виключно такий, що має логічне продовження та налаштований на просвіту і саморозвиток (це я про наші авторські рубрики в соціальних мережах – «Літературні оглядки», «Здорова мова», «Слово дня» та «Укрмудрота» та авторські лекції «НЕ такі-сякі розповіденьки»).  Ми – за свідому позицію та об’єктивні судження, тому вважаємо за необхідне якомога частіше проводити дискусійні майданчики, де кожен буде почутий і залучений до подальшого обміну досвідом.  

«Я все правильно роблю»  – з таким міркуванням повернулася з Києва восени, узявши участь у всеукраїнському бібліотечному конкурсі від Молодіжної секції Української бібліотечної асоціації «Творчий злет: молодий бібліотекар року – 2017». Бібліотекарі з різних куточків України оцінили мою внутрішню настанову – не боятися бути божевільним та сміливо говорити і втілювати власні ідеї,  – і проголосували за… мене! Я стала молодим бібліотекарем року, маючи за спиною не бібліотечну освіту, а омріяні крила, якими наділила мене рідна бібліотека. Тим часом, я продовжую свою роботу, кожного дня споглядаю за іншими креативними працівниками-друзями, надихаюся, і з відрадою беруся до чергової справи.