Історія успіху Лаптєвої Лариси
Що таке успіх? Думаю, не одна людина міркувала над цим питанням, адже на перший погляд просте поняття починає асоціюватися з досить різними речами. У когось успіх асоціюється зі славою, визнанням чи відносним везінням у будь-якій справі, у інших - з багатством та великими статками.
Свій успіх я ж асоціюю з моєю професією.
У бібліотеці я почала працювати досить випадково і вважала, що ця робота не для мене і що тут на довго не затримаюсь. Але день за днем, рік за роком бібліотека, книги, читачі досить глибоко пустили у мені коріння. Сьогодні я просто не уявляю себе без неповторного запаху книги у моїй бібліотеці, щирого гамору дітвори, яка забігла після уроків по цікаві книги чи для підготовки д/з за допомогою Інтернет, або без спілкування з жителями мого села чи навіть без постійної потреби навчатись.
Мабуть, у моїй душі живе шкодливе дитя, яке шукає пригоди на свою голову та руки, адже в один час мені стало замало звичного спокійного бібліотечного життя у маленькій сільській бібліотеці. Тоді й все розпочалось! А все – це проекти, конкурси, відрядження, поїздки, навчання, тренінги, семінари, виступи і т.д. І чим більше я занурювалась у цей вир нової інформації, знань, термінів, тим більше мені хотілося знати та десь побувати. Побачене у поїздках змушувало втілювати щось нове у своїй роботі, змінювати на краще те старе, що уже було, та вивчати купу раніше геть не зрозумілих програм, сервісів для створення чогось неповторного і впізнаваного серед інших. Мене ніхто не змушував писати заявки, проекти чи вивчати самостійно здавалося б зовсім не бібліотечні поняття. І в цей же час мені стало тісно у моєму селі, районі, області, а мій внутрішній шкідник підштовхнув мене у 2013 році заповнити анкету на участь у Літній школі молодого бібліотекаря УБА.
На той час я вже досить давно була членом Асоціації, але про діяльність об’єднання мала дуже мізерну інформацію, не говорю вже й про людей, які там працюють. Вони здавалися для мене особами на рівні міністрів. Я досить довго думала, що простим смертним бібліотекарям осягнути «вершини» діяльності УБА неможливо!
Але участь у Літній школі показала зовсім інше обличчя нашого професійного об’єднання. Я зрозуміла, що таких шкодливих дітей в Україні досить багато і мені є до чого рости, на кого рівнятись. Відразу ж по закінченню школи я написала заяву на вступ до Молодіжної секції УБА і в той же час мені вдалося захопити досить цікаву нішу роботи у секції – адміністрування блогу. Напевно тоді в мені проснулась якась часточка гордості за саму себе. Скажу чесно: моїй радості не було меж!
І так ось уже півтора року я живу разом із Молодіжної секцією УБА. А це для мене велика сім’я однодумців, колег, друзів та знайомих. Іноді думаючи про всіх людей, з якими я познайомилася завдяки УБА та МС, я згадую притчу з шкільної програми. Короткий зміст такий, що тобі треба жити так, щоб кожного дня у тебе були нові чоботи, щоб тобі кланялись всі люди у селі, а по країні у кожному населеному пункті у тебе був будинок. Тому скажу так, що я маю свої будинки майже у всіх містах нашої чудової країни завдяки членам Молодіжної секції, які готові зустріти, допомогти, прийняти до себе на гостину у будь-яку пору дня чи ночі. Для мене це безцінне!
Крім того емоційного надбання від причетності до діяльності Молодіжної секції, напевно варто розказати все ж таки про успіхи професійні. Тож хочу сказати, що вступ до Секції мене відразу ж зробив успішною. Я розуміла, що тут зібралися кращі з кращих, поряд з якими не буде часу спати. Якщо не я, то буде хтось інший: більш професійніший, наполегливіший чи розумніший. Всі ці внутрішні протиріччя змушували і змушують іти вперед, допомагати втілювати різні ініціативи нашого об’єднання молодих бібліотекарів, бути частиною творення нового іміджу бібліотекаря та бібліотеки. Ці ж протиріччя підштовхують до участі у просто неймовірних авантюрах як-от Польсько-український форум у м.Жешув (Польща) у 2014 році, конкурс «Супербібліотекар-2014» на Національному ярмарку бібліотечних інновацій у м.Київ, ІІ Літня школа молодих бібліотекарів, Щорічна конференція УБА та ін. На цих заходах я відчуваю величезну підтримку та заряд позитиву від колег – членів УБА та Молодіжної секції.
І, на завершення, скажу, що, пишучи усю цю історію, в моїй голові роїлося стільки думок, хотілося написати все і не зрозуміло що. Сподіваюсь, я донесла до вас, друзі, колеги, всі ті як особисті, так і професійні емоції від мого бібліотечного життя та в Молодіжній секції.
P.S. Я все-таки забула одну деталь! Зовсім недавно я з простого адміністратора нашого улюбленого сайту МС УБА «виросла» до заступника Молодіжної секції! І це, напевно, на сьогодні ще один мій досить важливий успіх!
Лариса Лаптєва,
заступник голови Молодіжної секції УБА,
завідуюча бібліотекою с. Грем'яче,
Рівненська обл.
Related items
До лав Молодіжної секції Української бібліотечної асоціації я вступила лише у червні 2014 року. Але здається, що за ці вісім місяців минуле ціле життя! Ставши членом Молодіжної секції Української бібліотечної асоціації я отримала дуже багато. Членство у організації дала мені нові знайомства. Я отримала море нових вражень, нові знання. Переді мною відчинилися нові можливості та перспективи. Хоча, мабуть, варто викладати факти, а не емоції.
Лише рік тому я стала членом Молодіжної Секції УБА, проте для себе я вже досягла певних результатів: стала учасником Польсько-українського форуму молодих бібліотекарів, познайомилася з дружнім колективом МС, взяла участь у конкурсах, що проводилися УБА.
У вересні 2014 я стала членом молодіжної секції УБА. Деякий час пішов на те. щоб ознайомитися з основними напрямками діяльності секції. Завдяки розсилкам, що періодично надсилаються на пошту від МС УБА я дізналася, що потрібна людина, яка може бути керівником проекту «Читай! Формат не має значення.» Мене така пропозиція зацікавила, тож відправивши інформацію про себе я отримала згоду від координаторів, і з того часу виконую покладену на мене роботу.
We Are Social