Історії іспіху

Моє життя завжди було тісно пов’язане з книгами, проте ніколи не було тісно переплетене з бібліотеками. Здобула я освіту інженера-геофізика, проте за спеціальністю не працювала. Після закінчення декретної відпустки вирішила кардинально змінити сферу діяльності. Таким чином, я у липні 2019 року пішла працювати бібліотекарем централізованої бібліотечної системи Хмельницької міської територіальної громади у бібліотеку-філію №13.

Жила собі дівчинка Оля, харків’янка, перевезена до Луганська. В дитячі роки полюбляла бігати до філіалу міської бібліотеки, де працювала її тітка. Відвідуючи книжковий лабіринт, маленька Оля відправлялась в захопливу подорож світом інформації, розглядала стелажі та полиці, занурювалась у великі енциклопедії та невеличкі збірки оповідань і віршів, щоб створювати власні цікаві історії для друзів.

У народі кажуть, що довго можна дивитися на три речі: як тече вода, як горить вогонь і як же все ж таки вдалося зробити із депресивної сільської бібліотеки справжню цукерку.

«Ми знаємо, хто ми є, але не знаємо, ким ми можемо бути»

Вільям Шекспір

Членом Молодіжної секції Української бібліотечної асоціації я стала у січні 2017 року. І не віриться, що час може так швидко бігти, адже рік у секції був насичений різноманітними, цікавими подіями! Я отримала море емоцій, вражень, а найголовніше, знань і бажання працювати в бібліотечній сфері й надалі.

З МС УБА я зрозуміла, що бібліотекарі змінюють світ!

Але все по порядку…)

У бібліотечній професії не буває людей випадкових. Такі люди зазвичай у нас на довго не затримуються.

Я теж ніколи не бачила себе бібліотекарем, хоча моя мама бібліотекар і виховувала мене «по-бібліотечному». Треба сказати, що ще змалку я полюбляла читати і мені хотілось прочитати якомога товстішу книгу. Це прагнення штовхало досягати поставленої цілі: спочатку були книжечки, де більше малюнків, ніж тексту, потім – книги сторінок на двадцять. І от я вже «ковтала» чималенькі книги за день. Поки інші діти на канікулах «гасали» на велосипедах, для мене не було нічого кращого, як посидіти і почитати книжку.

Я не можу стверджувати, що моє професійне зростання пов'язано виключно зі вступом до Молодіжної секції УБА. Коли я починала працювати, то взагалі не уявляла, що подібні  громадські організації існують. Для того, щоб чогось досягти, просто треба діяти: шукати, брати участь, подаватись на відбори.

Багато хто з моїх колег не розуміють, що їм дає участь в професійних об'єднаннях, і, зокрема, в Молодіжній УБА. Вони роками чекають, майже за Булгаковим, що «прийдуть і самі дадуть», спрямують, відрядять і нагородять. А я люблю згадувати, скільки всього у моєму житті відбулося, завдяки власній мотивації, Українській бібліотечній асоціації і Молодіжній секції.

Що для вас означає Українська бібліотечна асоціація? Для мене – це об’єднання активних, талановитих, досвідчених, кваліфікованих спеціалістів зі всієї України, які розвивають бібліотечну галузь та формують бачення бібліотеки майбутнього.

З чого ж почалася моя участь в УБА?

Що таке успіх? Думаю, не одна людина міркувала над цим питанням, адже на перший погляд просте поняття починає асоціюватися з досить різними речами. У когось успіх асоціюється зі славою, визнанням чи відносним везінням у будь-якій справі, у інших - з багатством та великими статками.

До лав Молодіжної секції Української бібліотечної асоціації я вступила лише у червні 2014 року. Але здається, що за ці вісім місяців минуле ціле життя! Ставши членом Молодіжної секції Української бібліотечної асоціації  я отримала дуже багато. Членство у організації дала мені нові знайомства. Я отримала море нових вражень, нові знання. Переді мною відчинилися  нові можливості та перспективи. Хоча, мабуть, варто викладати факти, а не емоції.

Лише рік тому я стала членом Молодіжної Секції УБА, проте для себе я вже досягла певних результатів: стала учасником Польсько-українського форуму молодих бібліотекарів, познайомилася з дружнім колективом МС, взяла участь у конкурсах, що проводилися УБА.

У вересні 2014 я стала членом молодіжної секції УБА. Деякий час пішов на те. щоб ознайомитися з основними напрямками діяльності секції. Завдяки розсилкам, що періодично надсилаються на пошту від МС УБА я дізналася, що потрібна людина, яка може бути керівником проекту «Читай! Формат не має значення.» Мене така пропозиція зацікавила, тож відправивши інформацію про себе я отримала згоду від координаторів, і з того часу виконую покладену на мене роботу.