Враження члена журі про учасників конкурсу "Творчий злет: молодий бібліотекар року-2019"

У Костянтина Миколайовичу залишилися такі враження про учасників конкурсу та їх роботи:

"Жан-Клод Кар'єр, згадуючи саміті в Давосі 2008-го року, звернув увагу, що відповідаючи на питання про зміни в житті людства в найближчі п'ятнадцять років, один футуролог висловив думку, що барель нафти коштуватиме 500 доларів (через 12 років він коштує приблизно 60), а також, на думку професійного пророка, через 3 роки не стане паперової книги.

Зроблю припущення, що ці аналітики користуються “довідником Стеля” і не ходять до бібліотек. Інакше би не писали таких дурниць.

Книги в різних форматах існують і сьогодні, а тому є робота їх зберігачам і упорядникам - бібліотекарям. А коли спільнота людей робить якусь справу, зазвичай виникає бажання виявити кращих.

На сторінці Всеукраїнського конкурсу «Творчий злет: молодий бібліотекар року» в преамбулі написано: “Бібліотекар – престижна професія. І ті, хто обрав цей шлях, є амбіційними, креативними, творчими людьми.”

З першою частиною тези в мене, можливо, і виникло б бажання сперечатися, а ось з другою - ні. Попрацювавши з 2015 по 2018 рік в оргкомітеті конкурсу, а в 2019 в складі журі, я переконався: амбіцій і креативності вистачає.

Хлопці та дівчата без зайвого пафосу та претензійності розповідають про свої здобутки, маленькі радості й бажання змінюватися і змінювати.

“Бібліотека зберігає безліч таємниць, привідкриваючи які, ти почуваєшся справжнім дослідником. А особливо щемливими є моменти, коли це стосується історії самої бібліотеки або ж її читачів… Бібліотека змінюється і трансформується разом з інформаційним простором та читачами. Бібліотекар оберігає традиції та створює нове, близьке вже теперішнім поколінням. Як павучок, сплітає універсальний центр, в якому буде зручно всім і де захочеться залишитись надовго.

«Я – бібліотекар, і це класно!” - пише Анна Трокай в своїй заявці, з якою повністю згоден. Анна (як і я свого часу) не вийшла в фінал конкурсу, тож ви тепер уявляєте, який рівень есе у переможців. Мені іноді здається, що тільки завдяки тому, що Тетяна Борисова розробила чіткі критерії оцінювання, журі може визначити, кому вдалося презентувати себе більш переконливо.

Вікторія Польова та Катерина Косинська змогли змотивувати таки кращих з кращих поділитися своїми здобутками, адже як жартує невідомий автор в Мережі: “Хто весь день працює, тому ніколи заробляти гроші”. Іноді здається, хто дійсно працює в нашій сфері, той дійсно не має часу брати участь у конкурсах, писати есе та піарити себе.

З моєї ініціативи, яку підтримав свого часу весь оргкомітет, конкурс відбувається в два етапи. Журі обирає п'ятірку найкращих, а потім у формі змагання, що пройде під час щорічної Конференції УБА, всі присутні зможуть побачити, як претенденти говорять наживо, а не тільки вміють записувати свої думки.

Ну і по ейджизм, чому ми обираємо саме молодого бібліотекаря року, а не намагаємося визначити кращого взагалі?

По-перше, ми - Молодіжна секція. По-друге, ми завжди готові поділитися досвідом з “дорослими” для організації подібного конкурсу без вікових меж. Раджу звернути увагу на доповідь Умберто Еко про гігантів на плечах карликів - дуже канібалістична термінологія (Saturno devorando a un hijo). Автор приходить до висновку, що сьогодні у молоді немає своєї культури. Все, що модне у молодих, завдяки старанню бізнесу, стає модним і у «дорослих». Сатурну немає, кого їсти, а нащадки не виказують бажання «вбивати» батьків. Зникає (хоч і уявний) кордон між поколіннями.

Не здивуюся, що сьогодні в умовному “загальному заліку” молоді бібліотечні фахівці поступаються більш досвідченим тільки записом в графі “стаж” у тарифному розкладі. Все інше: знання, вміння та бажання робити бібліотеки кращими - в нас є.

Римські консули закінчували свою звітну промову фразою: «Feci quod potui, faciant meliora potentes», що можна перекласти: «Я зробив [все], що зміг, нехай ті, хто зможуть, зроблять краще».