Стимули та мотиви молодих фахівців бібліотеки

Теорія вчить, що в управлінні персоналом мотивація розглядається як процес активізації мотивів співробітників (внутрішня мотивація) і створення стимулів (зовнішня мотивація) для їх спонукання до ефективної діяльності.

Всі ми розуміємо, що сьогодні традиційні «позитивні» стимули зовнішньої мотивації (грошова винагорода у вигляді премій, оплата за участь у виїзних заходах і т. п.) де-факто перестали працювати – недостатнє фінансування сфери культури перейшло в хронічну фазу…

Залишаються тільки «негативні» стимули, які зводяться до побоювань бути звільненим. Застосування таких стимулів лягає непосильним емоційним тягарем на будь-якого керівника.

Тому хочу поділитися своїм досвідом застосування внутрішньої мотивації персоналу, спрямованої передусім на емоційний стан молодих співробітників.

Перше, що я зрозуміла незабаром після мого призначення на посаду директора університетської бібліотеки – це те, що самій зробити роботу за усіх співробітників не вдасться. А так хочеться втілити свої мрії – і за короткий час.

Головне у розвитку керівника – усвідомлення того, що твій колектив – це продовження тебе, твоїх професійних умінь, твоїх амбіцій і навіть твоїх емоцій.

Можливості керівника будь-якої бібліотеки України при підборі персоналу як ефективної команди сьогодні досить обмежені, з одного боку – неухильною необхідністю скорочення спочатку незайнятих вакансій, а потім і працюючих співробітників; з іншого боку – вкрай мізерною кількістю молодих фахівців, готових працювати за досить невибагливу заробітну плату бібліотечного працівника.

Тому треба з особливою увагою відноситися до тих небагатьох молодих фахівців, яких вдалося залучити до роботи.

Відмінна риса молоді – готовність щоразу доводити рівень своїх професійних знань і умінь; азарт, загострене почуття справедливості, бажання працювати, не обмежуючись рамками трудового розпорядку.

І ще слід зазначити ще один важливий чинник – наявність різноманітних емоційних відгуків, властивих молодим фахівцям обох статей (і дівчатам, і молодим людям), що виникають при взаємодії керівника і його співробітника.

Молодий керівник, на мою думку, не повинен виключати зі свого арсеналу методи внутрішньої мотивації своїх співробітників, які ґрунтуються на використанні власних особистісних якостей керівника (зовнішніх і духовних) і знань особливостей психології молоді:

Для молодих людей:

1. «Сподіваюся на тебе, адже ти такий дорослий, самостійний і надійний»;
2. «Я в цьому розумію не так багато, але ти обов’язково розберешся і зробиш все як належить, адже ти – справжній професіонал».

Для дівчат:

1. «Ти така креативна, я впевнена – ти зможеш мені допомогти в цьому»;
2. «Ти самостійна, сучасна дівчина, немає сумніву – ти зробиш все якнайкраще».

Безперечно, ці прості методи здатні задіяти звичайні моделі поведінки у молодих людей і дівчат.

Ілюстрацією застосування одразу двох методів мотивації у молодих людей може стати наступний приклад.

У мене виникла ідея – зробити навчальне відео для основної категорії наших користувачів – студентів і аспірантів університету – але я не знала, яким чином зробити це.

За допомогою звернулася до свого молодого фахівця. Як раз був привід – він брав участь в організованій мною науково-практичній конференції «Традиційні та нові послуги сучасної бібліотеки»і вже закінчував підготовку свого виступу.

На жаль, я не помітила ентузіазму в його очах. Довелось застосувати метод «Я в цьому розумію не так багато, але ти обов’язково розберешся і зробиш все як належить, адже ти – справжній професіонал», і він не підвів! Мій співробітник одразу ж запропонував декілька варіантів вирішення завдання, вибрав кращий з них і ... зібрався вициганити на це аж цілих два дні (з його-то розумовими здібностями!!!).

Але мені це треба ще на вчора!

Бамс!!! Метод «Сподіваюся на тебе, адже ти такий дорослий, самостійний і надійний» – а що мені залишалося робити?!

Невже?! Спрацювало! Один натхненний вечір, кілька годин неробочого часу– і відео готове.

Переглянули? Прошу Вас, поставте лайк в Youtube, оцініть його працю!

Він мені потім сказав, що це я його мотивую власним прикладом, «не сиджу на місці», заряджаю команду позитивним мисленням, завжди оптимістичним настроєм і постійним рухом вперед.

А ви що думаєте з цього приводу?

Якою була його справжня внутрішня мотивація?

Готова до дискусії…

Марина Ігнатюк,

директор бібліотеки Житомирського

національного агроекологічного університету,

член Молодіжної секції Української бібліотечної асоціації