Гоцали на IV тихій вечірці в навушниках
Цього дня тахікардія отримала відгул. Потужний сабвуфер додає потужності. Аж стіни дрижать і вібрує підлога. То «Тихої вечірки “GoodSilentParty” IV» кликала до бібліотечних локаціях поговорити й потанцювати у прямому ефірі RadioSkovoroda.
28 серпня у 13 бібліотеках водночас проходила тиха вечірка в навушниках. Головною локацією стала Львівська обласна бібліотека для юнацтва ім. Романа Іваничука.
Цьогорічне гасло – «Відкритість без меж». Так підкріпили місію вечірки – усі учасники/учасниці є абсолютно різними, але кожен є українцем / українкою. Тому, це об’єднує, не залежно від релігії, переконань, ґендерної статі, професії, кольору шкіри тощо.
Четверта вечірка пройшла у гібридному форматі. Локаціями вечірки стали бібліотеки з Луганщини, Донеччини, Вінниччини, Одещини, Хмельниччини та Львівщини. Кожен простір обрав свій варіант проведення – або на власному просторі, або openair.
Учасники вечірки під’єднувалися до ефіру мандрівного радіо Skovoroda, танцювали в навушниках під сети сучасної української музики від діджея Артема Галицького. А також слухали інтерв’ю з головними гостями ефіру – Юлією Сливкою, блогеркою та онлайн-письменницею, і Ярославом Федорчуком, актором.
Глобальне завдання тихої вечірки – підтримка та промоції української літератури, музики, мистецтва, просування української книги на Сході України, інклюзивний розвиток бібліотек і під’єднання непідконтрольних територій до загального культурного мовлення України.
Тема цієї GoodSilentPartyIV– інфлюенсери в Україні як точка опори сучасної української культури.
Юлія Сливка, блогерка, онлайн-письменниця: «Я ходжу до бібліотеки. Підтримую добру традицію брати книжку й повертати її. Мрію про свій кабінет, де можу зібрати всю класику української літератури. Я та людина, що вважає, що паперова книга завжди буде актуальною. Мені важливо, аби люди читали».
Ярослав Федорчук, актор: «Українське кіно перебуваєзараз у пубертатному періоді. Нашому кіно потрібно рости – його потрібно виховувати, годувати, доглядати. На наше кіно потрібно «хукати». Я схиляюся до думки, що кіно в Українірозвивається. Нині дуже багато авангардного кіно. Якщо цікавитеся українським кіно, шукайте українських блогерів, які про нього розкажуть. У нас багато ідей для сюжетів, однак є думка, що на когось треба рівнятися. Цього робити не варто. У нас багато акторів, сценаристів, художників, і на них потрібно рівнятися».
Пресслужба Луганської ОУНБ
We Are Social